Олово для електроніки та харчової промисловості
Олово застосовують у двох технологічно вимогливих галузях — електроніці та харчовій промисловості. Обидві сфери жорстко обмежують вміст домішок металу, тож технічне олово сюди не підходить за визначенням. Розглянемо, які марки, документи та параметри чистоти потрібні для пайки електронних плат і для луджіння харчової тари, а також чому підміна марок призводить до серйозного браку.
Марки олова за ГОСТ 860
Чисте олово виготовляють за ГОСТ 860-75 у вигляді зливків-чушок масою близько 25 кілограм або менших мірних злитків. Документ виділяє марки О1пч, О1, О2, О3, О4 — цифра позначає клас чистоти металу. У марці О1 олова не менше 99,9 відсотка, у марці О1пч підвищеної чистоти — від 99,915 відсотка. Решта складу — суворо нормовані сурма, мідь, свинець, миш’як, залізо, вісмут, сірка, нікель. Чим менший номер у назві марки, тим вища чистота і відповідно ціна. Маркування зливка обов’язкове: без нього партію не приймають.
Олово для електроніки
Олово для електроніки використовують у виробництві припоїв марок ПОС-61, ПОС-90, безсвинцевих сплавів типу SAC, для нанесення олов’яних покриттів на виводи мікросхем, клеми роз’ємів, контакти реле. Для цих задач беруть олово О1 або О1пч: домішки сурми та свинцю мінімальні, тож шов виходить пластичним, без так званої олов’яної чуми при низьких температурах, без переходу в сіру модифікацію. Технічні марки О3, О4 для пайки плат не використовують — підвищений вміст заліза й міді робить контакт крихким, знижує електропровідність шва й веде до мікротріщин при термоциклах.
Олово для харчової промисловості
Олово харчове застосовують для луджіння жерсті, з якої штампують консервні банки, для покриття внутрішньої поверхні харчових ємностей, котлів, тари під молочну та м’ясну продукцію, посуду. Тут критичним є вміст свинцю та миш’яку — їх частка строго обмежена санітарними нормами і європейськими директивами щодо контакту з продуктами харчування. Постачальники, серед них zpsplav.com.ua, відвантажують для харчовиків саме О1пч і О1 з паспортом партії, де окремим рядком прописано фактичні значення цих елементів. Підміна марки призводить до відкликання партії продукції і штрафів.
Маркування та упаковка зливків
Кожен зливок маркують випуклими літерами або фарбою: марка, номер плавки, маса, товарний знак заводу-виробника. Колір смуги на чушці теж стандартизований і дозволяє візуально розпізнати марку без вимірів. Партія супроводжується сертифікатом якості з повним хімічним аналізом плавки. Якщо на зливку немає маркування або стерті символи, приймати такий метал не можна: ідентифікувати марку без аналізу неможливо, а технічне олово легко видати за харчове чи електронне на око. Перевірка маркування — стандартна процедура приймання.
Чому не можна підміняти марки олова
Спокуса купити дешевше технічне олово замість чистого О1 веде до прямого браку: у пайці радіодеталей з’являються холодні шви, мікротріщини, нестабільний електричний контакт, корозія в умовах вологості; у харчовій тарі — перевищення допустимої міграції свинцю та миш’яку в продукт із відкликанням партії з полиць торгової мережі. Сертифіковані постачальники працюють із документами на кожну партію металу, паспортами плавки та сертифікатами незалежної лабораторії, і саме це відрізняє промислову закупівлю від випадкового придбання сировини. Перехід від технічних марок до О1пч окупається відсутністю рекламацій, стабільною якістю виробів та довірою замовника на конкурентному ринку електроніки чи харчового пакування.